Під час Революції Гідності активісти використовували різні засоби для комунікації. Найпопулярнішим способом передавання інформації були соціальні мережі (на відміну від Помаранчевої революції, коли інформацію поширювали за допомогою мобільних телефонів). Проте традиційні засоби комунікації (телебачення, радіо, листівки, паперові газети) також мали вплив. У колекції Національного музею Революції Гідності є велика кількість різноманітних листівок, банерів, плакатів, інформаційних та меморіальних стендів того часу.