18–19 листопада 2021 року Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності проведе вже ІІІ Науковий форум "Революція Гідності: на шляху до історії".
Його цьогорічна тема: Сучасні медії й революції нового типу в Україні та світі.
Мета – проаналізувати роль перш за все соціальних мереж у розгортанні протестних рухів в Україні, інших країнах Європи, США, Азії та Північної Африки; обговорити теоретико-методологічні й соціально-політичні аспекти для коректного та науково обґрунтованого визначення такого роду феномена; сприяти обміну досвідом дослідження інформаційно-комунікаційних складників протестних рухів між українськими й зарубіжними фахівцями та впровадженню теми медіатизації Майдану в ширші історико-інформаційні й політико-соціальні дискурси.
Тематичні напрями форуму:
-
дослідження медійного простору / соціальних мереж як інструменту революційних рухів: методи digital humanities (цифрових гуманітарних наук) у вивченні революцій нового типу;
-
соціальні медіаресурси як джерела для вивчення історії сучасних революцій;
-
роль сучасних медій у генеруванні нових соціальних сенсів та у зміні парадигми революції нового типу;
-
адаптація та контрадаптація учасників і противників нових протестних рухів до технологічної еволюції цифрових технологій, інтернету й соцмереж;
-
проблема впливу медій, відносин між медіями та владою у світлі появи соцмереж і медіатизації протестних рухів;
-
соцмережі як перешкода для революцій: стеження, астротурфінг та пропаганда як методи боротьби авторитарних режимів із протестними рухами;
-
постправда, фейки та інформаційна війна під час революцій нового типу;
-
досвід віддаленої або медіальної участі в революціях нового типу, (само)мобілізація діаспори;
-
взаємопроникнення публічного та приватного як проблема й можливість для нових протестних рухів;
-
альтернативні та DIY-медії у революціях нового типу;
-
медії в революції vs революція в медіях: етичні аспекти та правила;
-
етичні проблеми для дослідників медіяактивізму й медіатизованих протестних рухів;
-
сучасні медійні технології у революціях нового типу: компаративний аналіз.
До участі у форумі запрошуються журналісти, політологи, історики, соціологи, філософи, правники, культурологи, фахівці з комунікаційної діяльності та інші дослідники теми ролі соціальних мереж у протестних / революційних рухах нового типу в Україні та світі доби постмодерну.
Заявки на участь у форумі та резюме доповідей (до 300 слів) просимо надсилати до 30 вересня 2021 року.
Форму заявки можна заповнити за посиланням: https://cutt.ly/RbEnwWK
Резюме доповідей разом із програмою буде опубліковано до початку наукового форуму. За його результатами планується видання збірника матеріалів.
Наприкінці ХХ століття після хвилі так званих оксамитових революцій історики, політологи та соціологи почали говорити про революції нового типу, або постмодерні революції, суттєвою ознакою яких була зміна режиму шляхом переговорів протестувальників і влади. Ненасильницький спротив під час максимальної мобілізації мас став визначальною рисою таких революцій. Подальша медіатизація суспільства та роль соціальних мереж, яку вони щонайактивніше почали відігравати вже на початку 10-х років ХХІ століття, додали до сутнісних характеристик революцій нового типу ще й чинник медійності. Саме медіатизація соціальної реальності та поява так званого мережевого суспільства зумовили безпрецедентний вплив соціальних медій на розгортання протестних рухів, спрямованих на захист громадянських прав і свобод. Найперше це стосується пострадянських країн зі слабкою демократією та корумпованими режимами, таких як Білорусь, Грузія, Молдова, Киргизстан, Вірменія, а також країн Азії й Північної Африки – Тунісу, Єгипту, Туреччини, Бахрейну, Ірану, Ємену, Лівану.
В Україні цей новий складник сучасної революції мав найяскравіший вияв під час Євромайдану та Революції Гідності, коли 21 листопада 2013 року в мережі «Фейсбук» пролунав заклик вийти на протест проти авторитарного режиму Януковича. Завдяки цьому виникла хвиля протестних акцій не лише всередині України, а й у середовищі української діаспори. У ніч на 30 листопада 2013 року, коли було жорстоко побито мирних протестувальників, влада заглушила на столичному майдані Незалежності мобільний зв’язок, але новина про брутальний розгін блискавично облетіла соціальні мережі та інтернет-ресурси, що було тригером нових масових акцій. 1 грудня 2013 року люди по всій країні вийшли на безстрокові протести.
Так від самого початку цифрові медії та соцмережі стали важливим складником Євромайдану. Поширення нових технологій і масовий доступ до інтернету перетворили їх на дієвий інструмент мобілізації активістів, організації та координації протестних акцій. Мобільні телефони й доступ до соцмереж дали протестувальникам змогу миттєво одержувати інформацію та надзвичайно швидко поширювати її, зокрема й за межами країни.
Досвід України та інших країн світу, де в останнє десятиліття сталися революції, показав: вплив інформаційних технологій на революції нового типу змінив правила гри на політичному полі, що сприяло зародженню не контрольованих державою соціальних медій. Наявність соцмереж і розмивання меж між публічним та приватним, масовою й міжособистісною комунікацією дало змогу медіям чинити прямий вплив в обхід традиційних ЗМІ, що, у свою чергу, змусило ці ЗМІ по-новому осмислити своє місце в суспільстві та вплинуло на професійні стандарти. З іншого боку, інтернет і соцмережі стали найбільшою в історії людства системою збирання даних та стеження, що створює для авторитарних режимів нові можливості нагляду.
Перебіг постмодерних революцій, так би мовити, в онлайн-режимі перетворив їх на специфічний об’єкт наукового дослідження й актуалізував низку питань, що створило для вчених різних наукових галузей потребу пошуку нових наукових методів і розроблення методологічного апарату.
По-перше, сучасні революції продукують оригінальний тип історичних джерел. Це потребує нового інструментарію для верифікації, класифікації та опрацювання їх, а також ставить перед ученими низку суто етичних проблем при користуванні цими джерелами під час досліджень.
По-друге, медіаресурси як інструмент організації революційних рухів ще не стали предметом глибокого аналізу, який давав би чітке розуміння наслідків – як позитивних, так і негативних – використання їх для суспільства.
По-третє, очевидно, що впродовж останнього десятиліття починаючи від Арабської весни й до протестів у Білорусі соціальні медія як інструмент революцій нового типу зазнали певної трансформації, а тому їх варто дослідити в еволюційному та компаративному аспектах.
Зазначені проблеми планується розглянути під час третього наукового форуму, який буде присвячено ролі інформаційних технологій, передусім соціальних мереж, у розгортанні й координації масових протестних рухів доби постмодерну та їхній специфіці як історичного джерела й суспільно-політичного феномена.
Партнери: Український інститут національної пам’яті, Інститут історії України НАНУ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Український католицький університет, Національний університет "Києво-Могилянська академія".
ПІДПИСУЙТЕ НА СТОРІНКУ ПОДІЇ У ФЕЙСБУЦІ.
Додаткова інформація: +38 067 793 64 75; naukforum2020@gmail.com