Лекція професорки Алли Киридон про засадничі процеси роботи у сфері складної історії відкрила цикл заходів, покликаних активізувати діалог серед музейників, теоретиків і практиків у сфері історичної пам’яті, зокрема інституцій – учасниць Української коаліції пам’яті.
“Ми розпочинаємо цикл різноманітних заходів, лекцій, зустрічей, обговорень, воркшопів, можливо навчальних поїздок у майбутньому, які допомагатимуть будувати нашу коаліцію інституцій пам’яті, розвивати її, робити сильною. Сьогоднішній захід – це важливий перший крок, коли експерти допомагатимуть нам розуміти, що відбувається у сфері пам’яті, і як ми конструюємо комеморативні практики”, – сказав перед лекцією Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.
Також він зазначив, що Українська коаліція пам'яті як ініціатива перебуватиме під патронатом Міжнародної Ради музеїв, платформи Європейської пам’яті та міжнародної коаліції міст сумління, штаб-квартира якої розміщена у Нью-Йорку і першим членом якої від України якраз і був Музей Революції Гідності. Інституції, які увійшли до коаліції, будуть шукати відповіді на складні питання. Проговорення болісних, складних сторінок історії нашої країни допоможе згуртуватися.
“Кожна епоха вибудовує свій логічний мнемонічний ряд. Можемо вживати терміни “комеморація”, “комеморативні практики”, але не всі однозначно наповнюємо їх тими смислами, які хочемо транслювати. Українське суспільство перебуває у своєрідній часовій зоні розриву. У таких зонах суспільство мовби виснажене, але водночас у цих зонах розриву є найбільший стимул для появи, конструювання нових комеморативних практик. І найбільше нація потребує оцього коду комеморативних практик саме тоді, коли вона формується”, – сказала Алла Киридон, докторка історичних наук, професорка, директорка державної наукової установи "Енциклопедичне видавництво".
Вона розповіла про приклади сучасних соціокультурних практик, спрямованих на формування ціннісних орієнтирів у громадян. Про смисли комеморативних практик в Україні, їхні впливи на формування дискурсу суспільної пам’яті. Також Алла Киридон описала, як комеморація створює спільні спогади та конструює “місця пам’яті”.
“Після Революції Гідності Україна потребувала нових комеморативних практик, які були підхоплені державними інституціями. Це Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, вшанування пам’яті жертв Голодомору, після трагічних подій 2014 року встановлено День Гідності та Свободи, і тепер 21 листопада в нас є спільна дата відзначення цього дня. Важливою новою комеморативною практикою є запровадження Дня Героїв Небесної Сотні, який відзначаємо 20 лютого. З неофіційних свят є День Героїв 23 травня, хоча це не державне свято, але в останні роки громадськість активно вшановує пам'ять борців за волю України, які стали символами незборимості української нації”, – додала Леся Онишко, модераторка заходу, вчений секретар Національного музею Революції Гідності.
Нагадаємо, що профільні інституції можуть долучитися до Української коаліції пам’яті.