Майже три роки тому Національний музей Революції Гідності запропонував фахівцям з різних соціальних і гуманітарних дисциплін долучитися до обговорення низки питань, пов’язаних із осмисленням Революції Гідності в контексті новітньої історії України та світу. З цією метою було ініційовано серію круглих столів, які стали майданчиком для висловлення думок та ведення дискусій.
Одним з перших таких заходів став круглий стіл на тему "Революція Гідності: пам'ять, осмислення, історія", проведений 12 грудня 2019 року в межах наукового форуму "Революція Гідності: на шляху до історії". В ході обговорення було порушено низку питань про причини та значення українських Майданів, особливості Революції Гідності, перспективи та небезпеки нового Майдану в умовах російської збройної агресії на сході України. Участь у дискусії взяли Геннадій Боряк, Станіслав Кульчицький, Анастасія Гайдукевич, Оксана Забужко, Олександр Зінченко, Володимир Головко, Алла Киридон, Руслана Демчук, Наталія Марченко, Іван Патриляк, Ігор Пошивайло, Олег Турій, Сергій Єкельчик, Яна Примаченко та інші фахівці в галузі історії, культурології, політології, правозахисту.
Серед основних причин українських Майданів, у тому числі й Революції Гідності, більшість учасників круглого столу назвали комплекс політичних чинників, які супроводжували геополітичний вибір українців та позначилися на векторі розвитку України. Йшлося також про значення Майдану як своєрідного бренду України у міжнародному контексті.
Найголовніше з круглого столу "Революція Гідності: пам'ять, осмислення, історія".
Аналіз результатів дискусії та загалом матеріалів наукового форуму, які увійшли до збірника "Революція Гідності: на шляху до історії", виявив важливість продовження наукових обговорень із залученням ширшого кола фахівців. Зі збрником можна ознайомитися на сторінці "Видань Музею Майдану".
Прагнучи розвивати майданознавчі студії, команда Музею організувала наступний круглий стіл "Майдан як постмодерна революція: проблеми термінології", який відбувся 21 квітня 2021 року онлайн.
Учасниками чергової дискусії стали історики, політологи, громадсько-політичні діячі. Серед них: Тетяна Бевз, Володимир Головко, Сергій Єкельчик, Станіслав Кульчицький, Марія Кармазіна, Алла Киридон, Віталій Нахманович, Юрій Сиротюк, Лариса Якубова та Яна Примаченко у ролі модератора.
Фахівці зосередилися на проблемі трактування революцій у новітній світовій історії та аналізі сучасних наукових теорій революцій, обговорили термін "революція нового типу" та можливість використання поняття "Майдан" як родового для українських суспільно-політичних протестних рухів кінця ХХ – початку ХХІ століть. Окремою темою дискусії стало питання щодо можливості визначення Євромайдану як революції прекаріату та тригера Революції Гідності.
Більшість істориків, які взяли участь у круглому столі, акцентували увагу на Революції Гідності як ключовому етапі українського державотворення, порівнюючи з європейськими революціями новітньої доби. Водночас політологи наголошували на важливості компаративного аналізу – вписуванні Революції Гідності у геополітичний контекст.
Найголовніше з круглого столу "Майдан як постмодерна революція: проблеми термінології".