Працівники Національного музею Революції Гідності відкрили виставку та презентували свої видання в Краматорську – теперішньому адміністративному центрі Донецької області.
Виставковий проєкт “Нью-Йорк – Іловайськ: вибір” доступний для перегляду до 7 серпня на вулиці Академічній, 84. Після цього він вирушить в інші міста України. Найперші серед запланованих – Харків і райцентри Донбасу.
У Краматорську виставку прийняв Донецький обласний краєзнавчий музей, який перереєстровано тут після окупації Донецька.
Виставка розповідає про народженого в Америці українця, який після активної участі в Революції Гідності вступив у батальйон "Донбас" і загинув під Іловайськом. Це – Маркіян Паславський. У США його знали за іменем Марк. На фронті – за позивним Франко́.
Виставку відкрили за участі керівництва області, військовослужбовців і понад трьох десятків відвідувачів.
“Кадровий американський військовий Маркіян Паславський, випускник найпрестижнішої академії "Вест Пойнт", у 90-х роках переїхав в Україну. Прославився як видатний фінансовий аналітик. Пройшовши дві революції, 2014 року з офіцерським званням пішов рядовим на український фронт як доброволець. Символічно відкривати виставку про нього перед сьомою річницею звільнення міст Донецької області від окупантів. І його батальйон “Донбас” саме брав участь у звільненні північної частини Донецької області”, – зазначив у вітальному слові Павло Кириленко, голова Донецької обласної державної адміністрації та обласної військово-цивільної адміністрації.
Слово також отримав заступник командувача Операції об’єднаних сил – генерал-майор Віктор Ганущак.
“Війна забирає найкращих синів своєї землі, – сказав він. – Один із таких – Маркіян Паславський. Він вирішив служити тій землі, звідки його корені. Повернувшись в Україну, з любов’ю в серці робив усе, щоб вона процвітала, щоб люди могли виховувати дітей на вільній землі. Вічна пам’ять Маркіяну! Це має бути взірцем для молодого покоління – всім, хто в строю кує нашу перемогу”.
Під час відкриття виставки на великому екрані транслювалися кадри з Маркіяном Паславським. Окрім того, елементом експозиції є монітор із проміжною версією документального фільму, присвяченого полеглому героєві. Його знімає режисер і письменник Олег Ущенко, який був особисто знайомий із Маркіяном. Він планує завершити фільм у Нью-Йорку після закінчення карантинних обмежень.
“Наприкінці квітня Маркіян Паславський отримав громадянство України, а в травні “Донбас” увійшов до складу Нацгвардії України. Після навчання в червні вони вже були на передових позиціях”, – зазначила, ведучи церемонію, Аліна Певна, працівниця управління культури й туризму Донецької ОДА.
Подивитися виставку прийшов військовослужбовець, який воював разом із Паславським. Він поділився спогадами про Маркіяна.
“Загинув, прикриваючи відхід групи. Отримав багато уламків снарядів у спину, і тоді ще не було обладнання, щоб привести його до тями. Дуже освічена й загалом світла людина. Мені пощастило бути з ним в одній роті. Я частенько слухав, як після бойових операцій він проводив розбір бою по пунктах – спокійно й фахово. У нього був рюкзачок літрів на тридцять. Видавався напівпорожнім, але Франко все потрібне мав під рукою. Відчувалася підготовка”, – пригадує Андрій Поляков, тодішній боєць батальйону “Донецьк”, а тепер голова правління військово-патріотичного об'єднання учасників АТО “Справедливість”.
За словами Полякова, Марко Паславський розмовляв із канадським акцентом, але завжди українською мовою: "Наша рота на 75 відсотків складалася з місцевих і кримських, а він усе питав: "Хлопці, ви навіть воюєте з Росією, то чому не розмовляєте українською?"
“Цей проєкт розпочався із дзвінка пані Олени з Нью-Йорка: “Чи потрібні вам речі з Майдану? Мій брат Маркіян привіз два десятки предметів до нас в Америку”. Я поїхав, побачив різні покоління Паславських, побачив, наскільки вони згуртовані й зуміли на Мангеттені не асимілюватися, зберегти українське серце. Виставка “Нью-Йорк – Іловайськ: вибір” – не лише про Паславського. Він уособлює всіх українських воїнів, які жертовно й відповідально стали на захист рідної землі. Ідея мандрівної виставки особливо актуальна на сході України, де такі важливіші досвід і приклад особистої участі славетних людей у нашій спільній визвольній війні”, – наголосив Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.
На відкритті виставки в інших містах бував побратим Франка – запоріжанин Денис Гайдін на псевдо Майстер. Презентація у Краматорську відбулася без нього, проте окремим стендом наведено спогади Майстра. Проводячи екскурсію, куратор виставки Назар Розлуцький окремо зупиняється на персонах Майстра та інших "донбасівців", які є на воєнних світлинах. Назар і сам служив у зоні АТО. Може, через це вміє правильно поставити акценти, розповідаючи невійськовим про ті чи інші епізоди нашої нещодавньої історії.
“Чому корінний американець, відслуживши на військових базах у США та за межами цієї країни, звільнився в ранзі капітана й потім пішов рядовим на українську війну?” – питає, щоб зацікавити екскурсанитів, Розлуцький і далі веде заінтригованих відвідувачів виставки до відповіді на це запитання.
Про вибір між Іловайськом та Нью-Йорком і говорить ця виставка. Назар Розлуцький – провідний науковий працівник Музею української діаспори. Його музей разом із Музеєм Майдану та родиною Паславського готував та реалізував цей проєкт. У своїй розповіді куратор виставки змальовує життя українців Америки у XX столітті, називає тамтешні спортивні українські клуби, згадує про скаутський рух "Пласт", до якого належав Марко. Відвідувачі дізнаються про цивільну й військову освіту Паславського, про те, як він приїздив в Україну та як остаточно в ній залишився.
Окрім військового звання, Паславський мав спеціальність фінансиста. У Штатах працював банківським аналітиком. Згодом був бізнесменом. Життєвий шлях Марка на виставці проілюстровано також книжками, які формували його світогляд, відзнаками та дипломами, фотографіями різного часу.
Після офіційної частини зазвичай починається приватне спілкування. На відео – боєць Поляк.
У перші ж години після відкриття виставки Назар Розлуцький провів одразу дві екскурсії для груп краматорців. Щонайменше третина з них – у військовій формі. Розповідь Назара спирається на діалог із відвідувачами, тож він щоразу висвітлює різні сторони особистості героя. Разом із відвідувачами куратора слухали місцеві журналісти, начальниця відділу Міністерства у справах ветеранів у Донецькій області Анна Адам, керівниця Управління культури і туризму Донецької ОДА Вікторія Точена, виконувачка обов'язків генерального директора Донецького обласного краєзнавчого музею Ольга Довбня та інші музейники, київські й місцеві.
Після відкриття виставки гості з Києва продемонстрували та передали місцевому музеєві видання НМРГ.
Окрім виставкового проєкту "Нью-Йорк – Іловайськ: вибір", в залах Донецького обласного краєзнавчого музею експонується просвітницький доробок під назвою "Ген непокори", який розповідає про антирадянське підпілля на Донеччині, місцевий дисидентський рух і внесок донеччан у подолання тоталітаризму.
Невдовзі місцеві патріоти зможуть похвалитися ще одним музейним закладом. Є задум створити Музей російсько-української війни на околиці Слов'янська. Орієнтовне місце – поруч із лікарнею, один із корпусів якої розбомбили війська сепаратистів.
Між Слов'янськом і Краматорськом установлено серед поля телевежу, яка транслює на окіл українські передачі. Радіус дії – понад 60 км, тобто він охоплює окуповану Горлівку. Вежу встановили наприкінці 2016 року. Попередню, потужнішу зруйновано снарядом, випущеним із боку Донецька. “Після того тільки російські канали ми тут чули та бачили”, – пригадують цей період місцеві жителі.
Тепер поруч із вежею – меморіальний комплекс.
Під кінець перебування в місті гості з Києва потрапили на фестиваль "З країни в Україну". Теперішній його етап відбувається під гаслом "Натхнення сходу". Сцена з музикою та відеокліпами пересувається по містах Херсонської, Донецької та Луганської областей. Саме 3 липня фестиваль відбувся у Краматорську.
Організатор фестивалю Денис Блощинський, познайомившись із командою Національного Музею Революції Гідності, зацікався брошурою “Заклик діяти”, яку видано за матеріалами, знайденими в комп’ютері Маркіяна Паславського після його смерті. Там він як фінансист висловлює бачення розвитку сфери державного управління України. Прикметно, що принаймні чверть цих рекомендацій завдяки постмайданним реформам уже втілюються в життя.
Денис пообіцяв у Києві зайти по брошуру в Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану.
Музей радо чекає й усіх інших зацікавлених. В Інфоцентрі регулярно відбуваються освітні та мистецькі заходи, а постійна експозиція “Назустріч Свободі” розповідає про передумови, перебіг і значення Революції Гідності.
Водночас зараз доступна для перегляду низка інших виставок Національного музею Революції Гідності в Києві й інших містах. За виставковою, видавничою та просвітницькою діяльністю зручно стежити на сторінці Музею в мережі "Фейсбук" і в інших мережах, а також на офіційному сайті.