Більш ніж сотня музейників з усіх регіонів України долучилися до дводенного воркшопу "Концептуальні підходи до музеєфікації російсько-української війни". Обговорили зокрема, як музей може стати осередком формування пам’яті й місцем проведення освітніх заходів.
"Перед присвяченими сьогоденній боротьбі за незалежність експозиціями, які вже формуються у краєзнавчих, історичних музеях, постало чимало завдань: консолідація суспільства, підтримка високого авторитету тих, хто бореться й уже постраждав від війни, протидія інформаційній агресії та багато інших. Усе це поєднано однією високою місією – боротьбою за національну ідентичність і державну незалежність. Важливо, що працівники музеїв усвідомлюють цю місію і слідують їй. А такі воркшопи для музейників, як цей, можна порівняти з навчаннями військових на полігоні – отримані знання та досвід дуже важливі для роботи над майбутніми музейними виставками", – зазначає заступниця генерального директора Національного музею Революції Гідності Ольга Сало.
Щодо того, як говорити про травматичні події в різний спосіб, як отримати практичні навички та досвід із музеєфікації цих подій, дискутували на різних рівнях – від регіональних иузеїв до загальнонаціональних.
"Практично к
ожен краєзнавчий музей має експозицію, присвячену подіям російсько-української війни, що склалися як відповідь на виклик часу. Переважну більшість тких експозицій сформовано як меморіальні. Але це лише один із можливих напрямів. Війна та окупація українських території на сході й півдні загострили потребу створення майданчиків для діалогу на тему "гарячої" історії. І музеї мають потенціал як найудаліший простір для таких дискусій", – сказала начальниця управління інституційного забезпечення політики національної пам'яті Українського інституту національної пам'яті Наталія Іванченко.
Експерти та музейники під час воркшопу поділилися тим, які підходи використовують при створенні музейних композицій та музеїв про сучасну війну, розповіли про термінологію та досвід роботи з темою сучасної війни. Зокрема Український інститут національної пам’яті разом із партнерами цьогоріч створив віртуальний музей російської агресії, який є джерелом верифікованої інформації про війну.
"Є три ключові засади музеєфікації російської-української війни. Перша – це усвідомлення того, що війна триває, а отже, будь-яка експозиція незавершена. Друга – метою музеєфікації війни є історична правда про складну, "гарячу" історію. Третя – кожна музейна експозиція, яку буде створено, може служити засадам перехідного правосуддя", – вважає голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.
Будувати музеї російсько-української війни після деокупації в місцях, де відбувалися визначальні битви, пропонує виконувачка обов'язків начальника управління культури і туризму Донецької облдержадміністрації Аліна Певна: "Коли наші території звільнять від окупантів, сподіваюсz, зможемо створити музей російсько-української війни на території аеропорту в Донецьку. Це історичне місце оборони, де вистояли українські військові та з’явилося поняття "кіборги".
Другий день семінару присвятили темі створення музею російсько-української війни поблизу Слов’янська на Донеччині. Спікери розповіли про досвід роботи з експозиціями щодо сучасної російсько-української війни, про роботу з фондовими колекціями та про художні рішення, які використовують музейники в Україні й у світі.
Напрацювання семінару допоможуть у створенні як нових музеїв, так і окремих виставок, експозицій.
Організатори воркшопу: Український інститут національної пам‘яті, Донецька обласна державна адміністрація, Національний музей Революції Гідності, Донецький обласний краєзнавчий музей.