Відтепер воно містить поняття "інклюзивність", "доступність", "стійкість" та "етика".
За це проголосували понад 500 музейників з усього світу на позачерговій Генеральній асамблеї Міжнародної ради музеїв (ICOM), що триває у Празі. Нову редакцію визначення підтримали понад 90 % учасників.
Відтепер визначення звучить так: "Музей – це некомерційна постійнодіюча організація на службі суспільства, яка збирає, зберігає, досліджує, інтерпретує та експонує матеріальну та нематеріальну спадщину. Відкриті для громадськості, доступні та інклюзивні, музеї сприяють різноманітності та сталості світу. Їхня робота й комунікація ґрунтуються на засадах етики і професійності, передбачають залученість громад і пропонують різноманітний досвід для освіти, насолоди, роздумів і обміну знаннями”*.
“Поява оновленого визначення музею, яке відповідало б вимогам часу, − це добра новина для всієї музейної спільноти. Адже тепер це визначення глобально формуватиме нові орієнтири для розвитку музейної сфери. Запальні дебати щодо цієї редакції тривали ще з минулої 25-ї Генеральної асамблеї ІСОМ. Каменем спотикання виявилися різні світоглядні підходи до музейної інституції та окремі реалії кожної країни. Питання інклюзивності, доступності, некомерційності викликали чимало суперечностей, адже не скрізь музеї мають змогу бути такими та слугувати суспільству, а не владі, бути майданчиками пізнання й діалогу, а не інструментами пропаганди. Зрештою музейники світу ухвалили рішення, яке для України є особливо актуальним у розрізі інклюзивності та стійкості. У контексті відновлення історичної пам’яті та захисту культурної спадщини під час війни ці новозапроваджені поняття можуть стати як значним викликом, так і великою можливістю для подальшого розвитку”, − коментує Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності, координатор Штабу порятунку спадщини.
Відповідь на запитання “Музей – це …”, яка була б комплексною та враховувала всі зміни й сучасні реалії, протягом 18 місяців розробляв комітет ІСОМ із представниками музеїв національних комітетів ІСОМ, що охоплюють понад 50 000 членів організації.
Україну на асамблеї представляли віцепрезидентка Українського ICOM Анастасія Чередниченко, заступниця міністра культури Катерина Чуєва, директорка Музею Ханенків Юлія Ваганова, співзасновник Штаба порятунку спадщини Василь Рожко та директорка музею "Територія Терору" Ольга Гончар.
“Перед Україною, яка бореться сьогодні за своє вільне демократичне майбутнє, стоїть завдання також пройти шлях трансформації в музейній сфері, створити можливість для українських музеїв працювати відповідно до сучасного розуміння та стандартів. Звичайно, прийняття нової дефініції не матиме автоматичних прямих наслідків для українських музеїв. Нові ціннісні орієнтири має бути усвідомлено, прийнято, імплементовано в нормативній базі та роботі. І попереду ще дискусія з колегами й органами влади про це”, − зазначила Анастасія Чередниченко, віцепрезидентка Українського ICOM.
Однак, попри підтримку більшості, нову редакцію вже критикують як надмірно компромісну та недостатньо прогресивну. Адже такі поняття, як “деколонізація”, “репатріація”, “реституція”, “вилучення”, до нового тлумачення не ввійшли, хоч і залишаються визначальними для багатьох музеїв країн, що розвиваються, зокрема й для України.
*Переклад подано за публікацією видання LB.ua, офіційний переклад українською ще не затверджено.
Фото: The Art Newspaper