12 липня Шевченківський суд виніс вирок Русланові Марчуку – ексзаступнику командира 1-го взводу 3-ї роти київського “Беркуту”. Суд призначив силовику покарання – п'ять років позбавлення волі з випробувальним строком на два роки, тобто умовно, та позбавив його права обіймати посади у правоохоронних органах на два роки.
Руслан Марчук проходив у справі щодо подій розгону Майдану 30 листопада 2013 року й нападу на журналістів. Він отримав покарання за перевищення влади та службових повноважень, пов'язаних із застосуванням насильства. Через закінчення строків давності для притягнення до кримінальної відповідальності суд звільнив беркутівця від покарання за статтями, які інкримінували йому від початку, – незаконне перешкоджання мирним зібранням та виконання явно злочинного наказу, перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.
Також суд частково задовольнив цивільні позови потерпілих – Любомири Кеплер і Марії Лебедєвої та призначив суми стягнення з обвинуваченого за моральну шкоду. На виступах у дебатах потерпіла журналістка Марія Лебедєва просила суд обрати Марчукові покарання у вигляді семи років позбавлення волі.
"Діяли з несамовитою люттю, ніби їхнім завданням було просто вбити цих людей", – так під час промови у дебатах журналістка описувала побачені нею дії беркутівців під час розгону Майдану 30 листопада 2013 року.
Один із потерпілих у цій справі – фотограф Євромайдану Дмитро Фортунатов не дочекався вироку. Він пішов із життя 11 грудня 2018 року. Саме завдяки його світлинам удалося впізнати Руслана Марчука, а його свідчення стали ключовими у справі.
Вирок ексберкутівцю набере законної сили після розгляду скарг апеляційною інстанцією чи після закінчення строків оскарження, якщо жодна сторона не подасть апеляцію.
Про ризик уникнення відповідальності за скоєний злочин через завершення строків давності справи повідомив адвокат потерпілих майданівців Павло Дикань щодо справи “тітушковода” Юрія Крисіна. 
Юрій Крисін є фігурантом кількох кримінальних проваджень та обвинувачується в координуванні нападів на мирних протестувальників на початку 2014 року.
Верховний Суд України ухвалив рішення повернути справу на новий розгляд до Київського апеляційного суду. Там переглянуть вирок Крисіну за причетність до катування активіста Революції Гідності Владислава Іваненка у січні 2014 року. Того ж самого місяця у 2024 році спливає строк давності притягнення до відповідальності – десять років із часу скоєння злочину.
"У січні 2024 року буде десять років із дати злочину, який інкримінують Крисіну, і, зважаючи на те, що Київський апеляційний суд зазвичай не дуже поспішає з розглядом справ, а захист Крисіна тим більше в цьому зацікавлений, розгляд справи швидше за все буде затягуватися, і Крисін у січні 2024 року може вийти на волю", – написав адвокат Павло Дикань.
У липні 2021 року Дарницький суд Києва звільнив колишнього спортсмена Юрія Крисіна від кримінальної відповідальності у справі про викрадення та катування активістів Майдану, залишивши тільки одне звинувачення – щодо катування.
У вересні 2021 року на момент винесення вироку про вісім років ув’язнення у справі про викрадення та катування Владислава Іваненка у січні 2014 року Крисін уже відбував покарання за участь у нападі на журналіста В'ячеслава Веремія в лютому 2014 року. Журналіст загинув від вогнепального поранення.
Під час судового слідства свою провину в організації викрадення майданівця Юрій Крисін не визнав.
Судові засідання у “справах Майдану” тривають. Щотижня детальний розклад оприлюднює Адвокатська дорадча група.
Світлини: “Insider”, “Лівий берег”