У розпал Революції Гідності 26 січня 2014 року, коли на вулиці Михайла Грушевського палали барикади, а Український Дім став іще одним простором для майданівців, виникла громадська ініціатива “Бібліотека Майдану”.
Тоді це стало для протестувальників “місцем духу”, де можна було читати, обмінюватися думками та дискутувати. То була єдина бібліотека в країні, яка працювала цілодобово сім днів на тиждень.
Люди масово зносили до імпровізованої Бібліотеки Майдану видання з домашніх книгозбірень і купували нові – особливо активно це відбувалося по неділях, у дні віча. Дарували книжки автори та видавництва. Ця традиція збереглася й донині вже у Бібліотеці Музею Майдану – наступниці ініціативи.
Бібліотека стала одним з осередків культурного життя Майдану, адже волонтери організовували зустрічі з українськими письменниками, вченими, митцями, музично-поетичні вечори та лекторії.
Спогадами бібліотекарів-волонтерів ділимося далі.
А ще розповідаємо, як виник штамп Бібліотеки Майдану.
Повну історію становлення та розвитку майданівської ініціативи читайте у статті Вікторії Колеснікової, головної зберігачки книгозбірні Музею.
Вікторія Колеснікова з перших днів створення Бібліотеки Майдану й дотепер уже 10 років залишається головним зберігачем книгозбірні.
“Бібліотека Майдану – це про взаємодопомогу, благодійність, відповідальність, залученість. Фактично це про мережування – кожен, простягнувши руку іншому, отримує те, що йому треба у певний момент”.
“У тому, що бібліотека буде частиною майбутнього Музею Майдану, ми з волонтерами не сумнівалися ще навесні 2014 року. Уже тоді готувалися та відкладали книжки з дарчими написами для дальшого зберігання їх у фондах”.
Міла Іванцова, письменниця та журналістка
Ініціатор доброчинного руху “100 книжок для сільської бібліотеки”
“Здавалось би, люди на Майдані, десь горить, десь стоять, десь співають, десь моляться. Яка бібліотека? Але з перших днів звільнення Українського дому тут почали створювати бібліотеку. І це була точка духу, точка сили”.
“Просто-таки цунамі книжок виникло мало не одразу. І вже з першого тижня ми почали не лише виставляти їх на полиці, а й пакувати в коробки для сільських бібліотек. Дуже багато приносили класних книжок!”
Анастасія Макаренко, громадський сектор ГО “U-Sycle”
“Було важливо, щоб бібліотека працювала 24/7, бо Майдан існував 24/7 – хтось заступав на варту, хтось ішов відпочивати. Те, що у вирі подій бібліотека була настільки популярною, масовою та потужною, є індикатором того, ким були люди, які вийшли на Майдан. Наші читачі добре зналися на літературі, читали іноземними мовами, дискутували на філософські теми. У цих розмовах ми розуміли, ким насправді є людина за балаклавою та із закопченим від диму обличчям”.
“Те, що ця громадська ініціатива не погасла, а розвинулася та інтегрувалася в державну інституцію, є для мене історією успіху. Я дуже пишаюся тим, що нам удалося зберегти Бібліотеку Майдану, описати її історію та представити світу на різних форумах”.
Владислава Осьмак, керівниця Культурно-мистецького центру НаУКМА
“Бібліотека Майдану – це культурно-соціальний феномен, значно більший, аніж просто місце для читання. Вона була дуже потужним комунікатором цінностей. Найголовніший сенс, який транслювала Бібліотека Майдану, той, що ця революція – не про ковбасу. Це про духовні цінності та про жагу інтелектуального розвитку. Це не спроба зайняти людей у вільний час, ні, не штучно створена забава для плебсу, який мерзне на вулиці. То був абсолютно органічний факт єднання людей!”
Серед волонтерів Бібліотеки Майдану було і двоє активістів із Дніпропетровська (нині Дніпра) – Богдан та Микита. Нині обидва перебувають у війську.
У 2021 році Богдан передав до Музею Майдану вишитий малюнок Юрка Журавля “Студент на барикаді”, який тривалий час зберігався у нього. Його ще під час тих подій подарувала бібліотеці учасниця Революції Гідності Наталія Нечипоренко.
Коли 18 лютого 2014 року силовики ввірвалися до Українського дому, цей вишитий символ ініціативи зміг урятувати та зберегти саме Богдан.
Студент на барикаді – символ Бібліотеки Майдану
Основою прообразу логотипа Бібліотеки Майдану став малюнок Юрка Журавля, створений на основі світлини, яку було зроблено під час протистояння на вулиці Михайла Грушевського. Графічне зображення для штампа книжок читальні створив Ілля Стронговський.
Наталія Нечипоренко, вчителька української мови та літератури,
учасниця Революції Гідності
“Я люблю вишивати, і, як тільки побачила схему за малюнком Юрія Журавля, одразу взялася до роботи. Мені вдалося вишити дуже швидко, адже була сповнена натхнення – саме такі розумні молоді люди і були ініціаторами Революції Гідності. Картину я із задоволенням подарувала Бібліотеці Майдану, де на той час волонтерила моя донька. І дуже рада, що через роки ця робота стала частиною експозиції в Музеї Майдану”.
Відвідати Бібліотеку Музею Майдану ви можете у понеділок та середу з 10:00 до 16:00.
Записуйтеся за тел. +38044 229 40 13
Київ, вул. Липська, 16
Світлини: Музей Майдану, Міла Іванцова.
