Під час круглого столу в Укрінформі зібралися представники органів державної влади й місцевого самоврядування, громадські діячі, а також науковці та музейники. Разом обговорили проблеми й виклики меморіалізації російсько-української війни, які є сьогодні; питання військових кладовищ, формування державної стратегії меморіалізації війни та співпрацю “держава – наука – громадськість” у цьому процесі.
Напрацювання спільних рішень щодо меморіалізації стало невідкладною потребою, яку неможливо відстрочити чи поставити на паузу через воєнний стан. Про це свідчить сучасний досвід України – створення народних меморіалів, заснування фундацій, пов’язаних із війною та травматичною пам’яттю тощо.
“Історична пам’ять про російсько-українську війну потребує меморіалізації, музеєфікації, а також документування”, – зауважив т. в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.
Також чільник міністерства проанонсував розроблення Концепції меморіалізації разом з УІНП: “Концепт меморіалізації об'єднає нас усіх… Пам’ять важлива для наступних поколінь як приклад життя та приклад цінностей, якими воно має бути сповнене”.
Команду Музею Майдану на чолі з генеральним директором Ігорем Пошивайлом було вдізначено як лідера в музеєфікації подій Революції Гідності: “Є досвід, підходи та осмислення того, як працювати з такою важливою для української історії темою, розуміння трансформації суспільних акцентів щодо уваги до цієї події протягом років. І ми вже можемо досвід Музею Майдану використати нині, щоб належним чином організувати роботу з меморіалізації подій російсько-української війни”, – наголосив Ростислав Карандєєв. 
“Зберегти й передати наступним поколінням живу пам’ять про війну, її героїв та жертв дуже важливо, але не просто на теперішньому етапі, коли ця пам’ять “гаряча” та болісна. До того ж існує певна боротьба за інтерпретацію та репрезентацію цієї пам’яті між різними групами її носіїв, суб’єктами історії, державою. Що маємо зберегти та для кого? Увічнювати злочин і смерть чи героїзм і життя? Ми вже проходили ці складні обговорення, і зрозуміло, що діалог та взаєморозуміння є вирішальними на шляху до розв’язання складних питань. Україна має потужно формувати культуру пам’яті, і тут важлива синергія на всіх рівнях, щоб повоєнне гасло минулого століття “Ніколи знову” стало дієвим у нашому сьогоденні”, – вважає Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.
“Україна має переосмислити радянські та імперські практики щодо меморіалізації, оскільки вона задає тон для всього світу на століття щодо винайдення форм і мови пам'ятання, – заявив Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті. – Ми маємо перейти до кооперативної моделі формування й реалізації політики співпраці держави, громадянського суспільства та бізнесу. Минув час, коли держава розказала, показала, все проконтролювала. Сотні стихійних меморіалів демонструють, що “совка” вже не буде та що воно так не діє. Тому ми маємо максимально залучати професіоналів цієї сфери, бізнес, громадський сектор. Це нам підтверджує соціологічне опитування в 2023 році, яким ми визначали ставлення до історії, до пам’яті та меморіалізації. Більшість наших громадян – 86 % готові долучатися до діяльності щодо збереження національної пам’яті про війну. І держава може допомогти творити видатні речі тому, хто повністю цьому себе присвячує”.
Окремим аспектом процесів меморіалізації розглядали сферу туризму в Україні. Голова Державного агентства розвитку туризму Мар’яна Олеськів зазначила, що вкрай важливо під час туристичних екскурсій доносити важливі для України наративи про російсько-українську війну: “Наразі вже сформовано туристичні маршрути, які є живим свідченням російсько-української війни, однак держава має подбати про наповнення змістом історій гідів, які розповідають про війну”.
Така робота, на думку голови держагентства, має тривати не лише в Київській області, а й в усіх регіонах, де існує підвищений інтерес туристів до подій в Україні: “Що розказує сьогодні гід, ніхто не знає. Здебільшого це легенди, якісь історії, видумані речі, щоб зробити цю мандрівку цікавою. Але ми втрачаємо вже тепер цей потужний інструмент – донести ті наративи, які сьогодні важливі для України: про злочини рф, про героїчну боротьбу українського народу, в тому числі про певні історичні паралелі в цій фазі війни з попередніми періодами”.
Запис онлайн-трансляції круглого столу доступний на ютуб-каналі Укрінформу:
На сайті УІНП можна завантажити Методичні рекомендації для місцевих громад щодо збереження і вшанування пам’яті учасників, жертв і подій російсько-української війни.
Організатор круглого столу – Український інститут національної пам’яті.
Модерував обговорення Микола Потураєв, народний депутат України, голова Комітету Верховної ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.
Світлини: Міністерство культури та інформаційної політики України