Нині українці відзначають День пам’яті жертв політичних репресій, вшановуючи всіх, хто потерпів від комуністичного тоталітарного режиму.
У Києві одне з місць масових поховань таких жертв – Биківнянський ліс.
Таємна спецділянка НКВС УРСР у Биківні – один із найсекретніших об’єктів СРСР, на території якого впродовж 19370–1941 років відбувалося таємне поховання жертв масових політичних репресій, розстріляних у київських в’язницях.
Експерти, які досліджували рештки жертв, свідчать про те, що більшість із них загинула від пострілу в потилицю або основу черепа, рідше – у скроню. Тіла людей закопували завжди в одязі разом із речами, документами, дрібними грошима, які були при них, і неодмінно засипали вапном.
До Дня пам'яті жертв політичних репресій, яких традиційно вшановуємо у третю неділю травня (19 травня), презентуємо відеопроєкт, в якому доступною мовою розповідаємо про обставини та наслідки Великого терору 1937–1938 років.
Заступниця генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" Тетяна Шептицька розповідає про те, як радянська влада приховувала правду про масові репресії, як село під Києвом перетворилося на "полігон смерті" сталінського режиму та коли стало відомо про масові поховання у Биківні.
Проект підготовлено за співпраці Українського інституту національної пам’яті, Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили", Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.
Над проєктом працювали: Тетяна Шептицька, Віталій Сударкін, Зоя Заблоцька, Тетяна Бойко, Ольга Савенок.
Відемонтаж: Віталій Сударкін
У відео використано матеріали Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили", Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Державного архіву міста Києва, Центрального державного аудіовізуального та електронний архіву, Центрального державного архіву громадських об’єднань та україніки, Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, відкритих джерел, приватних фотоархівів.
Переглянути всі три відео проєкту можна на ютуб-каналі Музею Майдану.