Напередодні другої річниці завершення героїчної оборони “Азовсталі” у Маріуполі батьки загиблого "азовця" Олександра Гряника разом з однодумцям здійснили сходження на гору Хом’як.
Саме сьогодні, 20 травня 2024 року, минає два роки з дня завершення героїчної оборони “Азовсталі” у Маріуполі, яка тривала 86 днів. Одним із захисників міста був Олександр Гряник – активний учасник Революції Гідності, "азовець", фанат футбольного клубу "Динамо" (Київ). Із 2015 року “Грян” захищав країну на сході у складі полку “Азов”. За місяць до повномасштабного вторгнення звільнився зі служби, однак плани про цивільне життя не вдалося реалізувати – 24 лютого він знову повернувся до війська. Згодом брав участь у боях у Бучі, Ірпені, Гостомелі.
27 березня 2022 року він добровільно полетів в оточений Маріуполь. Це була остання група військових, яких доставили гелікоптером у місто на підкріплення.
8 травня 2022 року 28-річний “Грян” загинув разом із десятками бійців та медиків, що перебували у бункері, на який росіяни скинули авіаційну бомбу. Вони до останнього захищали місто у запеклому протистоянні з армією рф, яка мала чисельну перевагу, і це дало змогу силам оборони України відтіснити ворога на інших напрямках.
Разом із родиною Гряників на знак пам’яті про Олександра та всіх полеглих захисників Маріуполя на вершину піднялися близько 40 однодумців – друзі, військовослужбовці, музейники, журналісти та велика "азовська" родина.
Сходженням учасники хотіли нагадати і про понад 900 "азовців", які вже два роки перебувають у полоні.
Батьки Олександра Гряника розповідають, що за життя їхній син полюбляв активний відпочинок, захоплювався фотографією. Обожнював природу, а найдужче – гори. Піднімався на вершини не лише в Україні, а й за кордоном.
Тепер батьки вирішили організовувати сходження на вершини, які колись підкорював Олександр. Торік це була Говерла, а цьогоріч – гора Хом’як.
“Для нас із дружиною це визначна подія. Дякую всім присутнім, що ви у команді. Бачу багато нових облич, і це дуже радує. Ми присвячуємо це сходження нашому Сашкові та всім нашим полеглим захисникам”, – сказав на початку сходження Сергій Гряник, батько Олександра.
На вершині гори учасники сходження прикріпили світлину Олександра Гряника, розгорнули прапори, заспівали гімн України та записали звернення на підтримку українських військовополонених.
“Такі комеморативні практики не тільки гуртують нас, українців, а ще й і зцілюють. Бо це жива пам’ять про наших героїв – продовжувати їхні справи, йти їхніми шляхами. У колі однодумців плечем до плеча ми стаємо розрадою та підтримкою одне одному. Це надзвичайно цінно”, – наголосила Ольга Савенок, учасниця сходження, завідувачка просвітницько-організаційного відділу Національного музею Революції Гідності.
Після завершення сходження на базі відпочинку ілюстраторка Ганна Лебедєва подарувала всім присутнім конверти з наліпками – малюнками-ілюстраціями стосовно світлин “Гряна”, які вона присвятила героєві.
Від команди Музею Майдану Ольга Савенок та Вікторія Бойко закликали всіх присутніх залишити написи на прапорі України. Конверти з наліпками та прапор поповнили фондове зібрання Національного музею Революції Гідності, де вже зберігаються речі Олександра Гряника, які передали його батьки.
