Суддя: Чи були від 22 лютого [коли знято попередній арешт із ділянки] з боку Музею перепони для проведення слідчих експериментів?
Заявник: Не було.
Суддя: Є дані, що, навпаки, генпідрядник будівництва сприяв ГПУ, створюючи для слідчих експериментів макети автомобілів і барикад. Це правда?
Заявник: Правда.
Суддя: Скільки слідчих експериментів вам залишилося провести?
Заявник: Близько десяти.
Суддя: Скільки часу на це потрібно?
Заявник: Приблизно два дні на один експеримент.
Це приблизний переказ розгляду справи по суті. Печерський районний суд Києва постановив не заарештовувати ділянку, на якій будуватиметься Національний меморіал Героїв Небесної Сотні.
Із клопотанням накласти арешт зверталася Генеральна прокуратура України. Її представники мотивують це тим, що на зазначеному місці все ще розслідують розстріли протестувальників, і побоюються, щоб Музей не розпочав будівництво до завершення слідчих експериментів.
Суддя заслухала повідомлення прокурора про те, що для проведення слідчих експериментів потрібно менш ніж місяць, а також позицію представників Музею, які засвідчили, що всі дії на алеї Героїв Небесної Сотні Музей узгоджував із Генпрокуратурою, що немає жодного факту самовільних дій і що Музей обіцяє так діяти й надалі.
Представник ГПУ також підтвердив: генпідрядник із будівництва своїми ресурсами облаштовує для потреб слідчих макети автомобілів та барикад, потрібні, щоб відтворити в деталях вигляд вулиці 2014 року.
Нагадаємо, ще з грудня 2018 року Музей узгоджує свої дії на алеї Героїв Небесної Сотні з Управлінням спецрозслідувань ГПУ. Зі слідчими погоджено й межі встановленого будівельного паркану. 9 січня 2019 року на зустрічі за участі ГО “Родина Героїв Небесної Сотні” та представників поранених на Майдані сторони домовилися й надалі узгоджувати дії на алеї. Музей не робив на місці нічого без дозволу ГПУ, за що має листи подяки за співпрацю. В усіх діях (установлення та переміщення будівельного паркану, встановлення в лютому експозиційних стендів і т. ін.) Музей керується дозволами Управління спецрозслідувань ГПУ.
Передісторія
У січні 2019 року після кількаразового відтермінування, відстаючи від первинно накресленого графіка, Національний музей Революції Гідності як замовник будівельних робіт нарешті розпочав підготовчі роботи для спорудження Національного меморіалу Героїв Небесної Сотні, про що неодноразово сповіщав на прес-конференціях і на своєму сайті. Щоб вчасно почати будівництво, генпідрядник облаштував побутове містечко та забезпечив обов’язкове огородження території будівельним парканом відповідно до законодавства.
Саме внаслідок створення паркану громадськість дізналася від Генпрокуратури, що слідчі експерименти на алеї досі не завершено. Це викликало громадський та журналістський резонанс і пожвавило роботу слідчих: відколи з ділянки знято арешт, тобто з 22 лютого 2019 року, слідчих експериментів проведено більше,а ніж за цілий 2018 рік.
Чутка? На алеї зрізають дерева!!!
На днях у телесюжетах про майбутній меморіал показано дерева над алеєю зі свіжозрізаними гілками – як звинувачення на адресу музею мало не у вандалізмі. Ці дерева розміщено не на ділянці майбутнього меморіально-музейного комплексу. Це територія Міжнародного центру культури та мистецтв (колишнього Жовтневого палацу). Вони перебувають на балансі КП УЗН Печерського району. Музей не здійснював і не ініціював обрізування та демонтаж цих дерев.
Отже, генпідрядник із будівництва меморіалу на довіреній йому території не видозмінив жодного дерева.
Згідно з проектом реконструкції алеї деякі дерева справді підлягають демонтажу. Ідеться переважно про деревця вздовж теперішньої проїзної частини – майже всі вони завтовшки по кілька сантиметрів і їх було висаджено вже після подій зими 2013–2014 років.
Згідно з актом обстеження зелених насаджень комісією Печерського Зеленбуду лише 7 дерев, які буде демонтовано, відповідають стану "добрий". Стан інших оцінено як "задовільний", "незадовільний" та "сухостій".
При цьому все одно більшість демонтованих дерев буде не знищено, а пересаджено в інші місця Києва згідно з рішенням “Зеленбуду”.
Натомість проект реконструкції алеї передбачає висадження тут сотні лип сорту Tilia Cordata одного віку та розміру, які за своїми природними вшастивостями згідно з ландшафтним задумом не розростатимуться до крислатих форм.
Проект Меморіалу створили випускниці Національного університету "Львівська політехніка" – переможниці відкритого анонімного Міжнародного конкурсу, оголошеного Міністерством культури України. Другою та третьою премією конкурсу міжнародне журі відзначило проекти іноземних архітекторів.