24 жовтня у Львівському історичному музеї відбулася міжнародна наукова конференція "Музей – платформа суспільного діалогу". Другий рік поспіль вона об'єднує українських та іноземних музейників у висвітленні найактуальніших проблем музеєзнавства й музейного менеджменту. Науковці обмінялися досвідом комплектування та вивчення фондових колекцій, розроблення нових напрямів науково-дослідної, науково-експозиційної та науково-освітньої роботи. Також обговорили питання комунікації "музей–відвідувач" та можливості інтернету у висвітленні актуальних проблем діяльності музеїв і популяризації музейних колекцій.
Цьогоріч до діалогу долучилися науковці Національного музею Революції Гідності.
Леся Онишко, вчений секретар, представила доповідь "Музей Революції Гідності: від ідеї до реалізації".
"У своєму виступі я говорила про шлях творення сучасного музею історичного профілю – Національного музею Революції Гідності – та два основні етапи його постання. Важливо, що проєкт майбутнього Музею Революції Гідності зародився у колі громадських діячів, музейників, активних учасників Євромайдану й став однією з громадських ініціатив Майдану. А співпраця музейників з активістами стала своєрідним доповненням громадянського спротиву. Музейники вели активну просвітницьку роботу на барикадах, у соціальних мережах та засобах масової інформації, закликаючи долучитися до збереження свідчень про події Революції Гідності, збирати артефакти та свідчення про явища, що виникли у процесі боротьби. Цей період став своєрідним тестом для культурно-освітніх закладів, гостро поставив питання, чи можуть музеї бути разом зі своїми відвідувачами в часи соціальних потрясінь і напруження", – розповідає Леся Онишко.
Катерина Романова, завідувачка відділу науково-дослідної роботи, свою доповідь "З барикад до музею: проблеми комплектування фондової збірки Національного музею Революції Гідності" присвятила формуванню колекції музею.
"Цікавою є історія музейного зібрання, яка бере свій початок за кілька років до створення самого музею, наприкінці 2013-го – у 2014 році. Процес комплектування музейних фондів та їхня систематизація тривають. Хоч музей досі не має власної будівлі, де можна було б показувати колекцію, активно обговорюється побудова майбутньої експозиції. Зокрема, найбільше дискусій виникає щодо забезпечення її відповідності суспільним запитам. Адже вона має бути цікавою й сучасникам, і наступним поколінням", – каже Катерина Романова.
Нагадуємо, що 12–13 грудня у Києві Музей Майдану проводить перший мультидисциплінарний Науковий форум, присвячений Революції Гідності. Його мета – виявити дослідження про події 2013–2014 років, активізувати й синхронізувати зусилля різних інституцій та окремих учених задля закріплення теми Революції Гідності в історичному дискурсі.
Його основні тематичні напрями:
• теоретико-методологічні та джерелознавчі аспекти досліджень;
• суспільство та політикум під час і після Революції Гідності;
• ініціативи Майдану як інструмент формування громадянського суспільства;
• регіональні виміри Революції Гідності;
• Революція Гідності в контексті українських та світових революцій кінця ХХ – початку ХХІ століття;
• меморіалізація та комеморативні практики Революції Гідності в контексті проблем пам'яті про "складну історію" в Україні та світі;
• висвітлення теми Революції Гідності в музейних експозиціях.
Стежте за оновленнями на сайті – буде повідомлено програму форуму та склад його учасників.