16 січня у Музеї історії міста Києва Оля Рондяк презентувала мистецький проєкт “Метемпсихоз”. На нього авторку надихнула історія її бабусі та події Революції Гідності. Проєкт одночасно відбувається у Києві та Нью-Йорку. Його втілення стало можливим завдяки Національному музею Революції Гідності (Україна) й галереї "WhiteBox-Harlem" (США).
Перевтілення душі
Метемпсихоз – це переселення душ, реінкарнація людини, її перехід з одного тіла до іншого. Ольга Рондяк каже, що відчула натхнення, коли знайшла мотанку своєї бабусі, виготовлену з ниток ковдри у концтаборі Мордовії.
“Я зрозуміла, що це метемпсихоз. Що то моя бабця передає мені силу, яку я ніколи не відчувала раніше”, – поділилася мисткиня з відвідувачами виставки на відкритті.
Ольга Рондяк із 2013 року створює жіночі портрети. Для неї це своєрідна метафора України. Робить колажі та скульптури-мотанки, які, на її думку, не лишень оберігають Україну, а й згуртовують українців для зцілення від ран минулого. Використання гіпсу для створення мотанок також є символічним. Адже цей матеріал застосовують для зцілення зламаних кісток.
Наодинці з мотанкою, або Що дивитися на виставці
Роботи Рондяк – це поєднання фольклору та попарту. Експозиція має три дії.
• Перша дія. Київ: мотанки, які постали з традиційних українських талісманних ляльок, покликаних захищати від злих духів та оздоровлювати.
• Друга дія. Нью-Йорк: неопопскульптури, виготовлені зі старого одягу мисткині. Ці витвори ніби конденсують у собі дитячі враження – перші малюнки, ранні роботи, казки дитинства та перший лист... Вони маніфестують настання кращих часів і нове осмислення часу, що проминув.
• Третя дія. Київ: двовимірні картини-колажі, в основі яких лежить образ Богородиці. Вони сягають своїм корінням доби середньовіччя та мають стосунок до візантійських настінних малюнків.
“Коли почалася Революція Гідності, я у хаосі збирала журнальні та газетні статті про це. Згодом створила картину – колажну ікону. Це одразу пов’язувало мене з бабцею, яку вислали у Мордовію після війни”, – пригадує Ольга Рондяк.
Картини містять національні символи, одухотворені почасти сумною історією. Водночас сучасними їх роблять колажний стиль та постмодерністські елементи. Богородицю зображено як звичайну дівчину, настрій та емоції якої змінюються разом із процесами у суспільстві.
“Перша дія символізує наших предків, друга – краще майбутнє, яке передають нам нащадки, а третя – це трансформація, сучасність та ідентичність українців”, – розповідає авторка проєкту.
“Ольга актуалізує минуле – свої персональні історії та історії свого роду: Друга світова війна, період холодної війни, Помаранчева революція, російсько-українська війна. Олині роботи добре продаються у галереях Лондона, Мюнхена. А ми, українці, намагаємося зрозуміти важливість сучасної мистецької художньої мови. Твори Олі Рондяк – це мистецтво з історичною пам’яттю”, – наголошує Ігор Пошивайло, директор Національного музею Революції Гідності.
Відвідувачі
Підтримати проєкт Олі Рондяк прийшли дружина третього Президента України Катерина Ющенко та відома громадська діячка, культурна менеджерка Наталія Заболотна.
“Оля як митець зростає постійно. Вона змінюється, стає цікавішою. Мені подобаються її політичні колажі. Упевнена, що цей креатив – саме з її українського коріння. Адже перебування в Україні її надихнуло”, – зазначила Катерина Ющенко.
“Я просто закохана у роботи Ольги Рондяк. Вони дуже сильні. У мене вони навіть викликають фізичну реакцію, “мурашки”, – ділиться враженнями відвідувачка Олена, яка прийшла з донькою-школяркою.
Марія, що працює у сфері комунікацій, уже не вперше на виставці робіт Рондяк: “Вона відчуває тему Майдану та революцій. Я була на її виставці у Музеї Івана Гончара. Цього разу роботи наповнеоі життям. Подобається, що у фокусі Олиних робіт – українська жінка та її головна роль. Вона поєднує етнічну сторону й осучаснює це. У неї точно є власний впізнаваний стиль”.
Про авторку
Оля Рондяк народилася у штаті Огайо 1966 року. Мистецтвознавиця, бакалавр психології та педагогіки, магістр клінічної психології та консультування спільнот. Працювала психотерапевтом, дизайнером одягу. Під час Помаранчевої революції почала малювати: “Це стало моєю розрядкою, виявом почуттів, – розповідає вона. – Як художниця роздивляюся у підсвідомості внутрішні почуття тих, кого малюю. Малюю, поки не викристалізується особистість, і через поєднання колажу, монтажу та малярства налаштовую зв’язок зі своїм внутрішнім світом – і тоді дозволяю цим образам побачити світ”.
Проєкт “Метемпсихоз” триватиме до 6 лютого у Музеї історії міста Києва за адресою: вулиця Богдана Хмельницького, 7.