На майдані Незалежності за участі Національного музею Революції Гідності відбулася пам'ятна акція, присвячена першим загиблим під час революційних подій.
Від Лядських воріт на майдані вулицею Хрещатик у бік Європейської площі рушила ходою сотня людей із прапорами та портретами героїв. Тут родичі та друзі загиблих майданівців, громадські діячі, митці, зокрема представники Третьої сотні Самооборони Майдану, працівники Національного музею Революції Гідності, багато журналістів і просто небайдужих громадян. Дальший маршрут – вулицею Михайла Грушевського до стадіону “Динамо”, де відбулося запалення лампадок і покладання квітів до меморіальних дощок полеглих майданівців Сергія Нігояна, Юрія Вербицького, Романа Сеника, Олександра Бадери та Михайла Жизневського.
Біля пам’ятного знака Сергія Нігояна як першого загиблого на Майдані відслужили панахиду за Небесною Сотнею.
“Люди, які не прийшли, вважають, що така акція нічого не дає. Це помилка. Якщо не вшановувати пам’ять, то ця історія української гідності зітреться”, – каже художник, близький друг Сергія Нігояна, також вірменин за походженням, Борис Єґіазарян.
Серед родичів Героїв Небесної Сотні були Надія Пехенько, син якої Ігор загинув у лютому 2014 року, Юлія Цепун, чоловік якої Андрій Цепун помер унаслідок жорстокого побиття 21 лютого, Світлана Кирилаш – вдова журналіста газети “Вести” В’ячеслава Веремія, застреленого тітушками, Тамара Швець – удова майстра спорту Віктора Швеця, що поліг від кулі снайпера, Світлана Свіщенко – вдова Ігоря Бачинського, рідні Володимира Кульчицького, син Василя Аксенина Юрій, Євген Чебан – племінник Івана Наконечного, Юрій Мельничук – брат Володимира Мельничука. Громадська активістка та знайома сім’ї героя Майдану Юрія Вербицького Ольга Климко тримала в руках його фотографію. Юрій трагічно загинув у 2014 році через свою несхитну позицію, йому зламали ноги, зв’язали скотчем руки за спиною, викинули за кілька сотень метрів від дороги у сніг.
“Якщо не будемо щороку згадувати героїв, то пам’ять розвіється, просто зникне. Якщо вона буде обірвана, то це викличе багато запитань. Перші жертви шокували суспільство. У цей день, 22 січня 2014 року, вперше застосували зброю на ураження. Ми повинні пам'ятати про минуле не у радянській традиції з пам’ятниками, нам потрібна активна пам’ять”, – наголосив генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло.
Хода пам’яті відбувається щороку. Акцію започаткувала Третя сотня Самооборони Майдану, до якої входив Сергій Нігоян. Побратими загиблих майданівців тримали під час ходи плакат із написом “Пам’ятаємо. Небесна Сотня. Герої не вмирають” і прапор Третьої сотні.
Ініціатором акції є волонтер і побратим Сергія Нігояна Олександр Івашков. Він виголошував у гучномовець: “Героям слава!”
“Радію, що білоруси, які переїхали до України, теж долучилися до цієї акції. Українці повинні розуміти й пам'ятати, що люди гинули і проливали кров за всіх нас, за кращу Україну”, – зазначив учасник Революції Гідності, волонтер, голова ГО "3-я сотня Самооборони Майдану" Олександр Івашков. До акції з ушанування пам’яті долучилися також друзі та родичі не лише загиблих на Майдані, а й тих, хто після Революції Гідності продовжив захищати Україну на фронті.
"Хто не пам'ятає минулого, той не має майбутнього. Я зберігаю пам'ять про героїв АТО. Мій друг загинув пів року тому в АТО. Коли трагедія входить у твоє життя, ти розумієш, наскільки це боляче. Прикро усвідомлювати, що багато хто не має власної думки й дозволяє її формувати ЗМІ, які працюють проти України”, – розповіла подруга загиблого у російсько-українській війні Мар’яна.
“Шостий рік поспіль Третя сотня Самооборони Майдану, родичі Героїв Небесної Сотні та інші люди збираються коло Лядських воріт. Ми рушаємо ходою до місць, де загинули наші друзі та побратими, зокрема йдемо згадати всіх наших по тих місцях, де самі билися, були на волосину від смерті. Це самоорганізований захід. Ніколи не було такої кількості журналістів. Це дивовижно, що прийшла преса. Такі заходи триватимуть до лютого. Будемо зустрічатися, обійматися, може, плакати. Це традиція, можливо, на все життя”, – розповів учасник Революції Гідності, волонтер Мирослав Гай.
Після завершення ходи пам'яті присутні виконали Державний Гімн України.
