Анонси

29 липня 2021 о 18:30 в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану відбудуться вже традиційні літературні читання “Поезія війни”. Цьогоріч власні тексти, написані про війну і під час війни, читатимуть Світлана Поваляєва, Дмитро Лазуткін, Богдан-Олег Горобчук.

Відбудеться брифінг щодо четвертого забігу на знак ушанування пам’яті полеглих українських військовослужбовців “Шаную воїнів, біжу за героїв України”. Організатори оголосять старт реєстрації на забіг і розкажуть, в яких регіонах можна буде долучитися до всеукраїнського заходу, якими маршрутами пройде київський забіг, як зареєструватися, що очікує на учасників. На брифінгу буде підписано меморандум про співпрацю з цьогорічним генеральним партнером заходу.

У четвер 8 липня о 16:00 в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану (Київ, майдан Незалежності, 18/2, другий поверх Будинку профспілок) відбудеться презентація дослідження шведських істориків Стефана Йонссона та Галини Куцовської "Естетика Майдану: уроки мистецтва з демократії". 

До 25-ї річниці Конституції України в Києві відкриють вуличну виставку "Барви свободи. Майдан, мальований дітьми". Виставка дитячих малюнків "Барви свободи. Майдан, мальований дітьми", презентована до Дня захисту дітей у парку імені Тараса Шевченка, помандрувала до Маріїнського парку. Презентація виставки відбудеться 23 червня об 11-й. Маріїнський парк є свідком багатьох трагічних сторінок історії України, зокрема й драматичних подій Революції Гідності. Тим цінніше, що сьогодні тут так часто лунає дитячий сміх. Саме задля безтурботного дитинства майбутніх поколінь, сповненого радістю, дорослі вийшли на Майдан.

Мета форуму – проаналізувати роль перш за все соціальних мереж у розгортанні протестних рухів в Україні, інших країнах Європи, США, Азії та Північної Африки; обговорити теоретико-методологічні й соціально-політичні аспекти для коректного та науково обґрунтованого визначення такого феномена; сприяти обміну досвідом дослідження інформаційно-комунікаційних складників протестних рухів між українськими й зарубіжними фахівцями та впровадженню теми медіатизації Майдану в ширші історико-інформаційні й політико-соціальні дискурси.

18–19 листопада 2021 року Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності проведе вже ІІІ Науковий форум "Революція Гідності: на шляху до історії". Його цьогорічна тема: Сучасні медії й революції нового типу в Україні та світі. Мета – проаналізувати роль перш за все соціальних мереж у розгортанні протестних рухів в Україні, інших країнах Європи, США, Азії та Північної Африки; обговорити теоретико-методологічні й соціально-політичні аспекти для коректного та науково обґрунтованого визначення такого роду феномена; сприяти обміну досвідом дослідження інформаційно-комунікаційних складників протестних рухів між українськими й зарубіжними фахівцями та впровадженню теми медіатизації Майдану в ширші історико-інформаційні й політико-соціальні дискурси.

Приходьте відчути дух Революції Гідності! 27 квітня Наталі Берас, радниця з питань культури та директорка Французького інституту в Україні, відкрила просто неба фотовиставку із серії "Майдан" французького фотографа Ґійома Ербо (Guillaume Herbaut). Фото, які входять до цієї виставки ілюструють зворушливий, вирішальний, але й болючий епізод історії України – Революцію Гідності, знану у Франції як “Революція Майдану”. “Європейська площа” – так називається ця добірка фотографій, зроблених Ґійомом Ербо під час подій зими 2013–2014 років. Він спеціалізується на репортажній і документальній фотографії. 

Національний музей Революції Гідності ініціює низку круглих столів, під час яких за участі широкого кола фахівців із соціальних та гуманітарних дисциплін заплановано обговорити низку ключових понять і термінів, пов’язаних із подіями листопада 2013-го – лютого 2014 року. Мета – узгодити перелік термінів і понять для позначення подій, які відбувалися в Україні в листопаді 2013-го – лютому 2014 року, та закріпити за ними чітко визначені й науково обґрунтовані дефініції.

Національний музей Революції Гідності не втрачає активності попри карантин. Відновлюємо онлайн-зустрічі з учасниками Революції Гідності у регіонах. Так, уже відбулися розмови з активістами з Дніпра, Донецька, Житомира, Запоріжжя, Києва, Криму, Луганська, Одеси, Харкова та Хмельницького. Місто Чернігів, або ж Че, як його лагідно називають місцеві, драматичне тим, що поруч проходить кордон із Росією, тож вплив країни-агресора там значно відчутніший, ніж деінде.

Відзначити прихід на світ кожного з Небесної Сотні та традиційно подарувати, як за життя, квітку в день народження, висловлюючи вдячність за громадянський вибір, за мужність і самозречення. А також дати змогу широким колам відвідувачів меморіального простору на алеї Героїв Небесної Сотні у Києві дізнатися більше про загиблих під час Революції Гідності.

“День народження Героя” – комеморативна практика, започаткована у січні 2021 року Національним музеєм Революції Гідності. У день народження Героя Небесної Сотні щоразу о 12:00 перед Дзвоном Гідності біля каплиці архистратига Михаїла й українських новомучеників з’являтимуться портрет героя й жива квітка та звучатиме дзвін. 

2,3 мільйона американських доларів – астрономічна цифра. Така ціна порятунку життя тримісячного Дмитрика, сина майданівця Віталія Свічинського. Національний музей Революції Гідності долучається до збору коштів на лікування й надає для того свій публічний майданчик – Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, в якому на підтримку родини Свічинських відбудеться благодійний захід – дискусія "Філософія для життя".

18 березня у Музеї пропаганди в Шепетівці відкривається мандрівна виставка харківського митця Нікіти Тітова. Її присвячено українським реаліям від початку Революції Гідності та впродовж п’яти років після неї. Тут представлено роботи про Майдан і війну на Донбасі. 

16 березня будемо раді бачити вас на презентації нової книжки Наталки Позняк-Хоменко "Волонтери: сила небайдужих", яка стала продовженням серії видань Українського інституту національної пам’яті про сучасну російсько-українську війну, розпочатої книжками "Дівчата зрізають коси" та "Капелани. На службі Богу й Україні". До книжки ввійшли 28 історій, які показують різні аспекти волонтерської діяльності, пов’язані з російсько-українською війною, – підтримку армії та населення, яке стало заручником цієї війни, допомогу пораненим.

До збірника ввійшли статті, автори яких досліджують суспільно-політичний, цивілізаційний і культурологічний виміри Майдану, розглядають проблеми формування державної політики пам’яті, комеморації та музеєфікації “складної історії”. Під час презентації планується обговорити не лише певні досягнення “майданознавства” за останні роки, а й проблеми, з якими стикаються дослідники, вивчаючи події Революції Гідності.

У пам'ятні дні особливо гостро постає питання меморіалу Героїв Небесної Сотні, як і питання встановлення правосуддя – винні мають зазнати належного покарання. Алея Героїв Небесної Сотні є одночасно і місцем злочину, і місцем пам'яті, де постане меморіал. Сьогодні територія під арештом до завершення на ній слідчих дій. Упродовж семи років слідчі та прокурори обстежили територію, вилучили залишені там матеріальні докази, провели сотні слідчих експериментів і підготували серйозну доказову базу для розгляду в суді.

Презентація результатів масштабного загальнонаціонального соціологічного дослідження про ставлення українців до Революції Гідності та їхнього бачення щодо збереження пам’яті про ці події та їхніх учасників. Наскільки по-різному в регіонах України знають і сприймають події 2013–2014 років? 

Запрошуємо на зустріч із художницею Тетяною Чепрасовою, на розмову про ініціативу “Артіль Майдан” і представлення мистецького каталогу художниці, який є відображенням майданного періоду її творчості з особистим сприйняттям та осмисленням революційних подій.

Із 18 лютого до 9 травня 2021 року в Музеї Небесної Сотні (м. Івано-Франківськ) триватиме виставка робіт відомого французького фотохудожника українського походження Юрія Білака. Фотокартини створено в межах проєкту “Майдан, історія майбутнього”. В об’єктиві митця – люди Революції Гідності. 

“Майдан і майбутнє: виклики політики пам’яті” – це спроба зафіксувати нашу точку А (як сучасні школярі сприймають Революцію Гідності) та зрозуміти нашу точку Б (ЯКУ пам’ять про Майдан ми хочемо передати нашим дітям та ЯК ми це робимо вже зараз). Над цими питаннями будемо розумувати разом із провідними експертами у сфері дослідження пам’яті й культурної спадщини, стратегами, педагогами та чільниками іституцій відповідальних за формування й реалізацію політики вшанування пам’яті.