Новини

У центрі гострого сюжету – Україна в час Революції Гідності. Автор порушує фундаментальне питання – як порозумітися жителям різних регіонів, носіям різних культурно-звичаєвих парадигм? Якою бачать Україну на Галичині та на Донбасі? Книжка показує, як Революція Гідності єднала українців у боротьбі за гідність та європейський вибір країни. Роман має захопливий і динамічний сюжет із точним та психологічно тонким зображенням місцевості, типажів, ситуацій масових протестів у Києві.

Запрошуємо на публічний звіт представників ЗМІ та всіх, хто стежить за розвитком і становленням Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності, інституції, яка постала з громадських ініціатив "Музей Майдану" та "Музей Свободи".

16 січня о 16:00 у межах освітньої програми проекту “Революціонуймо” відбудеться презентація міжнародного театрального проекту “Майдан Інферно”. Клеман Перетяткo, французький режисер і лялькар (театральна компанія "Collapse"), презентує виставу “Майдан Інферно” Неди Нежданої. Прем’єра відбудеться восени 2019 року на Всесвітньому фестивалі театрів ляльок у французькому місті Шарлевіль-Мезьєр, далі заплановано гастрольний тур Україною. Це перша українська п’єса в репертуарі, опублікована французькою мовою (видавництво "L'Espace d'un Instant"). Клеман робить маріонеток для вистави та експериментує з кількома естетиками, щоб розповісти про суспільну революцію через долі персонажів, створених уявою авторки Неди Нежданої.

22 грудня 2018 року Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності уклав договір генпідряду з ТОВ "Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-Реставрація" про будівництво Меморіалу Героїв Небесної Сотні. У січні 2019 року буде виконано підготовчі роботи: облаштують побутове містечко, встановлять будівельний паркан, на якому розмістять інформаційні щити. Саме ж будівництво почнеться після скасування ухвали Печерського суду, якою на земельні ділянки накладено арешт, а Національному меморіальному комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності заборонено вчиняти будь-які дії, спрямовані на пошкодження, псування, знищення чи перетворення рельєфу місцевості, об’єктів, зелених насаджень, учиняти інші дії, що можуть призвести до знищення доказів обставин учинення злочинів 18–20 лютого 2014 року чи призвести до зміни обстановки на цій ділянці до завершення слідчих дій.

23 плакати харківського художника, створені у 2013–2018 роках, спокійно та проникливо розповідають про Україну й українців у цей час. Серед них – плакати про Майдан, про ключові події війни на Донбасі: Іловайськ, битву за аеропорт, режим тиші та про життя на лінії зіткнення. Тітов втілив образи волонтера, добровольця, розвідника, патріота. Низку плакатів присвячено бранцям Москви. “Про них треба говорити, їх потрібно підтримувати, давати їм відчувати і знати, що країна їх не покинула”, – пояснює Нікіта Тітов.

Національний музей Революції Гідності та Центр досліджень визвольного руху запрошують 18 грудня о 14:00 в Укрінформ на відкриття виставки “Шлях свободи. П’ять років України в плакатах Нікіти Тітова”. 25 робіт художника про п'ять років країни. Спокійно та проникливо про наші 2013–2018-й. 

11 грудня 2018 року в палаці культури міста Луцька відбувся вечір пам’яті "Моя країна Гідності", на якому було названо переможців конкурсу на здобуття Відзнаки імені Сергія Байдовського.

Як мистецтво з барикад перейшло у престижні галереї? Чи можлива успішна революція без участі митців? Як творилося мистецтво Майдану?

Ці та багато інших питань обговорять під час публічної дискусії "Протестне мистецтво Майдану" в Мистецькому арсеналі.
 

На конкурс відеопроектів надійшло 13 заявок із різних регіонів України. Кожне надіслане відео вирізняється авторським підходом і креативністю. Це абсолютно різні роботи, не схожі одна на одну ані змістом, ані ідеєю, разом із тим кожна з них варта уваги громадськості. Нагороду започатковано з метою відзначати відеосюжети та короткометражні фільми про Україну, її історію, унікальні місця та особистостей, які роблять щось важливе для країни.

До складу журі ввійшли письменник Василь Шкляр, музикант і художник Юрій Журавель, режисер Сергій Шараєвський, генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло, журналістка та громадська активістка Алла Мегель, журналістка та громадська активістка Олена Халімон, викладач Сергія Байдовського та військовий волонтер, культуролог і режисер Руслана Порицька, побратим Сергія Байдовського та боєць полку Азов Сергій Марчук.

Організатори конкурсу прагнуть, щоб увесь світ та багато українців побачили нову цікаву Україну – "країну Гідності", про яку мріяли Герої Небесної Сотні.

11 грудня о 17:00 у палаці культури міста Луцька відбудеться оголошення результатів конкурсу "Моя країна Гідності" у межах Відзнаки імені Героя Небесної Сотні Сергія Байдовського. 

Безстрашність, завзяття, єдність, рішучість, відвага – засади, на яких творився Майдан. Зображення в середмісті нагадують про настрій, який панував у майданівців. Основними були почуття солідарності, взаємопідтримка, відповідальність та бажання зробити свій внесок у спільну перемогу. Важливо, що творча енергія Майдану має конструктивне продовження в повсякденні. Кожен сьогодні може творити майбутнє, заради якого українці вийшли на Революцію Гідності. Ми – творці позитивних змін у своїй країні. Відеоролики й візуальна реклама розповідають про щоденні актуальні цінності, які стали визначальними для людей на Майдані.

10 грудня у Міжнародний день захисту прав людини в Меморіальному музеї тоталітарних режимів “Територія терору” відкриється мандрівна вистава студентських робіт “Майдан: простір творчості”.

28 листопада уряд на своєму засіданні схвалив проект постанови, ухвалення якої створить умови для фінансування робіт із проектування та будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності, забезпечить змогу здійснення цим музейним закладом закупівлі на умовах попередньої передоплати товарів, робіт і послуг для виконання робіт і послуг з організації та проведення архітектурного конкурсу, проектування та будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.

П'ять років тому Україні випав історичний шанс розвернути траєкторію та почати втілювати мрії. Книжка Володимира Стецика – про спротив і вибір на користь майбутнього. Вона відверто розповідає про страх, відвагу, єдність і розбрат. Це спогади людини, що спостерігала, як крок за кроком віднаходиться новий шлях України, стала свідком розчарувань і перемог, утратила на Майдані найкращого друга Богдана Сольчаника й усвідомила цінність здобутого досвіду. “Розворот – це маневр із двох елементів. Перший ми вже почали виконувати, але маємо ризик не закінчити. Глибинна наша мета – здійснити його, а не повернутися на стару територію, до якої ми набагато ближчі, ніж того хотілося. Це не песимістична думка, а реалізм, який дає змогу усвідомити своє місце та рухатися вперед”, – стверджує Володимир Стецик.

Станом на кінець листопада 2018 року зібрано всі потрібні вихідні дані на проектування меморіалу, в тому числі розроблено та погоджено Історико-містобудівне обґрунтування, проведено переговорну процедуру з переможцями архітектурного конкурсу в номінації "Меморіал" щодо розроблення проектної документації, розроблено стадію "Проект" проектної документації на будівництво, отримано позитивний висновок щодо проектної документації Держекспертизи, завершено торги на генеральну підрядну будівельну організацію. Нині здійснюються заходи з погодження проекту в органах охорони культурної спадщини в місті та державі й інформування ЮНЕСКО щодо містобудівних перетворень.

Стипендії для молодих вчених започатковано на честь Дмитра Максимова; Назарія Войтовича; Романа Гурика; Устима Голоднюка; Юрія Поправки. Щороку до 21 листопада – Дня Гідності та Свободи у кожній із номінацій призначатимуть по п'ять стипендій терміном на рік. Їхній розмір становитиме два прожиткові мінімуми для працездатних осіб на початок бюджетного року. Наразі це близько 3,5 тис. грн. Стипендії виплачуватимуть додатково до посадового окладу, академічних стипендій, різних доплат і надбавок.

21 листопада в Українському домі на концерті, названому “Шлях Гідності”, прозвучали “Ода до радості” Людвіга ван Бетховена та "репресована" симфонія № 3 композитора-модерніста Бориса Лятошинського. Відомий твір Бетховена, що став гімном Європейського Союзу, було виконано українською мовою так, як він звучав на Євромайдані в листопаді 2013 року, коли нові слова до нього склали учасники Революції Гідності. Перед концертом усім глядачам роздали текст, і зал заспівав разом із хором.

21 листопада в Мистецькому арсеналі відкрилася міжнародна виставка сучасного мистецтва "Революціонуймо". На виставці представлено інсталяції, живопис, мультимедіа, відео- та фотодокументацію понад 30 художників і мистецьких груп із 15 країн світу. Виставка розповідає про вже знайомі й відомі речі новою мовою. У просторі виставки наскрізно звучить питання ролі мистецтва за часів революції та бурхливих соціальних зрушень. Що робили митці на Майдані, як впливали ті події на їхню художню практику?

До Дня Гідності та Свободи після п’яти років реконструкції Будинок профспілок уперше відчинив свої двері для публіки. Тут відкрився Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, де відбуватимуться різноманітні виставки та презентації, відкрите спілкування та спроби переосмислити й зберегти пам’ять про ті події.

У Києві молебнем за Героями Небесної Сотні розпочалися заходи до п'ятої річниці початку Революції Гідності. Біля каплички поблизу верхнього виходу з метро "Хрещатик" зібралися кілька сотень людей, щоб ушанувати пам’ять загиблих. Серед присутніх було багато родичів героїв, майданівців, просто небайдужих.

У межах відзначення п'ятої річниці Революції Гідності в Печерській районній у місті Києві державній адміністрації презентували мандрівний мистецький фотопроект "Відважні: борці за Україну ХХ століття". Сьогодні в умовах війни на Сході України варто частіше згадувати доленосні події, які стали символом боротьби за свободу та гідність. Майдан перестав бути назвою площі – це вже символ свободи. Саме тому Революцію Гідності, протестний рух 2004 року можна вважати продовженням не лише Революції на граніті 1991 року, а й Української революції 1917–1921 років, визвольних змагань часів Першої та Другої світових війн і повоєння.