Петиція на сайті Полтавської міської ради про встановлення монумента Небесній Сотні та каплички у сквері пам'яті Героїв України набрала потрібну кількість голосів, а саме 261 при необхідних 250. Авторкою петиції, яку оприлюднили 15 квітня, є мешканка Полтави Олена Гальченко. Разом зі ще однією громадською активісткою Наталією Костіною вона активно просуває ідею побудови монумента. Наразі постамент, на якому колись стояв пам'ятник Леніну, стоїть порожній.
“Про монумент Небесній Сотні міська рада говорить уже шість років. Із того часу на цьому місці нічого немає. Постамент став об’єктом вандалізму”, – розповіла авторка петиції Олена Гальченко Музеєві Майдану.
У день подання петиції на фейсбук-сторінці “Солідарна справа громад м. Полтава” з’явилося відеозвернення громадських активісток міста до громади та місцевої ради із закликом облагородити постамент і територію навколо нього.
“Підтримайте цю ініціативу – побудуйте та зробіть те, що ми ініціювали 2014 року. Площу навколо постаменту треба привести до належного стану”, – каже на відео активістка.
Що ініціювала громада міста у 2014 році
21 лютого 2014 року Народна рада Полтави проголосувала за те, щоб на місці знесеного пам’ятника Леніну постав монумент на честь Небесної Сотні. 22 лютого перед постаментом місцеві жителі встановили невеличку стелу із зображенням Божої Матері з Ісусом на руках. До постаменту, де стояв пам'ятник Леніну, мешканці Полтави несуть квіти і запалюють свічки на спомин про загиблих майданівців.
“На сьогодні немає архітектурного проєкту від влади міста, щоб довести до логічного кінця та встановити монумент Небесній Сотні. Зараз постамент видається покинутим – нанесені у 2014 році українські візерунки потьмяніли, фарба відлущується”, – нагадала авторка петиції.
Що кажуть у міській раді Полтави
На запит Музею Майдану в Полтавській міській раді повідомили, що петицію про встановлення монумента Небесній Сотні розглянуть на сесії у вересні–жовтні 2020 року.
"Відповідно до порядку розгляду електронних петицій цю петицію розглянуто секретарем Полтавської міської ради та передано на опрацювання до апарату міської ради. Далі петицію буде розглянуто на черговому засіданні профільної депутатської комісії. Депутати міської ради вирішуватимуть, підтримати петицію чи ні. Якщо депутати міської ради підтримають петицію, то секретар міської ради дасть доручення профільним управлінням готувати проєкт рішення на чергову сесію міської ради”, – повідомляє пресслужба Полтавської міськради.
Скільки проєктів будівництва пам'ятних меморіалів в Полтаві було взагалі та що вони передбачали
Це вже не перша петиція на сайті міськради. Раніше місцеві мешканці підтримали ще один проєкт ушанування – створення музею захисників України на території Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.
“Підписали першу петицію, нас викликали у міську раду на депутатські слухання разом із волонтерами, військовими. Це дало результат, і музей створюється”, – сказала Олена.
За словами активістки, міська рада дала дозвіл створити в одній із зал музею куточок, присвячений російсько-українській війні. Зараз туди звозять експонати. Активістам також хотілось би, щоб виставка перетворилася на музей, у межах якого з'явиться інтерактивна зала, присвячена подіям Євромайдану. До слова, краєзнавчий музей розміщено за кілометр від колишнього пам'ятника Леніну.
Щодо монумента Небесній Сотні на площі у сквері пам'яті Героїв України, про який ідеться в новій петиції, то він теж має стати одним з об'єктів цілого проєкту.
"Ця територія мала би включати ансамбль – капличку, монумент Небесній Сотні та пам'ятник захисникам України. А капличку вирішено спорудити з належністю до всіх релігійних конфесій, як того хочуть люди", – зазначила громадська активістка.
Та й це ще не всі пропозиції увічнити пам'ять про Небесну Сотню. Концепцію меморіалу на площі біля Полтавської обласної державної адміністрації представляла також урбан-платформа "CityLab" у співпраці зі студією ландшафтної архітектури "Kotsiuba" в інтерв'ю полтавському виданню 2018 року. За задумом, це мав бути меморіал, де відвідувачі проходитимуть через штучний розписаний рельєф, який розповідатиме про історію Майдану в хронологічному порядку. Стела із початковою інформацією маркує початок шляху, стисло пояснює призначення комплексу й запрошує пройти шлях революції. Проєкт під назвою "Територія Майдану" здобув перемогу в архітектурному конкурсі, який провела міська влада ще у 2016 році. Меморіал мав постати за рік, однак невідомо, що сталося та на якому етапі будівництво зараз. Національний музей Революції Гідності надіслав запит щодо етапів будівництва до урбан-платформи "CityLab" та отримав відповідь.
"Минулого року було виготовлено проєктно-кошторисну документацію по проекту, отримано позитивний висновок експертизи і проведено тендер на виконання будівельних робіт. Після цього кілька представників художньої спільноти міста заблокували подальшу реалізацію проєкту. Вони подали позови в прокуратуру щодо невідповідності проекту конкурсному концепту і щодо можливих корупційних дій. Вже рік триває розслідування, про яке нам нічого не відомо. Остаточне рішення про втілення має прийняти обласна влада: виділити кошти, провести новий тендер (за потреби), автори проєкту готові співпрацювати з підрядником у разі реалізації", – повідомили у громадській платформі з проєктування міста.
Варто згадати також спробу ентузіастів ушанувати Небесну Сотню. У самісінькому центрі міста створено графіті-меморіал Небесної Сотні ще в липні 2014 року. Він розмістився побіля стадіону "Ворскла" імені Олексія Бутовського, а довжина його сягає десь 50 метрів. Автором графіті був Дмитро Білокінь. З ідеями та реалізацією активно допомагали ультрас футбольного клубу "Ворскла". На створення малюнків пішов цілий місяць.
Чому за шість років проєкт так і не було реалізовано
Активісти міста спрямовували листа із запитом до влади, чому досі, попри рішення міської влади, не побудовано монумент. У розпорядженні Музею Майдану також є лист від головного архітектора міста, в якому пояснено причину відстрочення будівництва. За його словами, у конкурсі на будівництво мали взяти участь три проєкти, але місто висунуло лише два.
Серед Героїв Небесної Сотні є два вихідці з Полтавщини. Обидва загинули 18 лютого 2014 року. Це Ігор Сердюк – кременчуцький підприємець, який був знаменосцем 9-ї сотні. Майже два місяці пробув на Майдані. Час від часу повертався додому, щоб побачитися з дружиною та донькою. 18 лютого Ігор Сердюк і його побратими відступили на ріг вулиці Інститутської та Кріпосного провулку. Там почали будувати барикаду. На них пішли в атаку, а Ігор Сердюк був у першому ряду. Куля ввійшла в перенісся, постріл було здійснено впритул. Інженер-технолог Андрій Черненко теж загинув від кулі снайпера. Він родом із села Слободо-Петрівка Гребінківського району. Його доставили з Будинку профспілок до лікарні з проникним вогнепальним пораненням. В Андрія залишилися дружина та донька.
Також читайте:
У Рівному замість двох меморіалів вирішено відкрити один – Героям Небесної Сотні та воїнам АТО/ООС