Новини

Жодна газета у радянській Україні не написала про арешт Василя Стуса. Тим важливіше в Україні незалежній відновити та закріпити пам’ять про сміливих борців за неї. Завдяки нещодавньому відкриттю архівів КДБ тисячі сторінок опрацював історик Вахтанг Кіпіані, щоб найцікавіше навести у своїй книжці. Запрошуємо почути наживо від автора про не відомі досі факти життя, ув’язнення та загибелі дисидента, воднораз і про пригоди книжки “Справи Василя Стуса” після виходу в світ. Скажімо, засмучується чи радіє автор, отримавши повістку в суд за позовом фігуранта справи Віктора Медведчука.

"Скоб!" – так вітався Маркіян Паславський, оскільки належав до “Пласту”. Гасло-абревіатура – "Сильно. Красно. Обережно. Бистро" – характеризує кожного пластуна, а Паславського – особливо. Більше про організацію та про самого Марка розкажуть його товариші-пластуни на присвяченій йому виставці:

У Львові відкривається виставка актуального плаката про Майдан і війну "(НЕ) ЗАМІСТЬ ЗБРОЇ" авторства Миколи Гончарова. Автор представляє київську династію художників. Його роботи – мистецька реакція на настрої під час і після Майдану. Назва виставки свідчить про значущість не лише збройної відсічі, а й інформаційної – донесення правди через творчість. При вдалій візуалізації змістів один образ замінює цілі абзаци пояснень, плакат стає аналогом важкого озброєння. Виставка “(НЕ) ЗАМІСТЬ ЗБРОЇ” – частина мистецьких боєприпасів. Микола Гончаров поповнює цей арсенал і далі. Автор уникає називати свої роботи плакатами, каже, що це радше “короткий візуальний постріл”. 

Майже пів року в Гонконзі триває Майдан. На час написання цього матеріалу кількість заарештованих осіб перевищила тисячу. На вулицях поки що немає загиблих, однак багато поранених. Мітингарі беруть приклад з українців: "Щойно переглянув на Netflix документальний фільм "Зима у вогні". Якщо мешканці Гонконгу хочуть навчитися успіху в української революції, будь ласка, дивіться цей фільм!"

На ХХV Генеральній конференції Міжнародної ради музеїв (ICOM) було створено Комітет із підвищення стійкості музеїв до надзвичайних ситуацій, який займатиметься питаннями готовності музеїв та реагуванням на них, – Disaster Resilient Museums Committee (ICOM-DRMC). Президентом ICOM-DRMC стала Діана Пардю, керівник музейного напряму Національного меморіалу “Статуя Свободи” та Національного музею еміграції “Елліс Айленд” Національної служби парків США із Нью-Йорка. Віцепрезидентом обрано Ігоря Пошивайла, члена правління постійного комітету ICOM-DRMC, керівника проєктів із безпеки культурної спадщини, генерального директора Національного музею Революції Гідності. 

У навчальних закладах Київщини та Дніпропетровщини, де навчалися Герої Небесної Сотні, з’явилися меморіальні дошки. 2 вересня відкрили таку дошку на честь Героя України, активного учасника Революції Гідності Сергія Нігояна в Кам’янському коледжі фізичного виховання, куди він вступив 2011 року. Також у селищі Бурти на Київщині на фасаді Буртківської школи встановили меморіальну дошку на честь Івана Наконечного – найстаршого Героя Небесної Сотні.

Прогримівши по країні патріотичним бойовиком “Позивний "Бандерас”, сценаристи Сергій Дзюба й Артемій Кірсанов виносять на оцінку публіки свій наступний доробок – художню біографічну драму. В Інфоцентрі Музею Майдану відбудеться зустріч з однодумцями Василя Стуса та з авторами фільму, реклама якого – давно на вулицях міст, а старт прокату – цього тижня. #ВсіХтоПротиТероруВстаньте!

Із 28 серпня до 22 вересня кияни та гості міста можуть побачити на Михайлівській площі вуличну документальну фотовиставку під назвою “Іловайськ. Спогади. 2014–2016” від фотокореспондентів – учасників іловайських боїв Маркіяна Лисейка, Олександра Глядєлова, Макса Левіна, Макса Дондюка. Її присвячено пам’яті полеглих під Іловайськом.

У Хмільнику на Вінниччині відкрито пам’ятний знак Героям Небесної Сотні. Церемонію провели 24 серпня. На майдані Свободи відбулися мітинг, чин освячення та покладання квітів до нового пам’ятника.

19 серпня 2014 року в бою за звільнення Іловайська загинув 55-річний Марк Паславський, “Франко” – американець українського походження, доброволець батальйону “Донбас”. Він прикрив відхід групи та врятував життя кількох товаришів ціною власного. Напередодні роковин Національний музей Революції Гідності разом з Музеєм української діаспори відкрили виставку “Нью-Йорк – Іловайськ: Вибір”.

Вулиця в центрі столиці закономірно й логічно є місцем, де вирує життя та твориться історія.

Наразі годинник залишається на місці, хоча в майбутньому його справді планують перемістити. Усі роботи з ним здійснює КО “Київзеленбуд”, оскільки є власником цього об’єкта. Сам годинник розміщено на ділянці, яка належить Національному музею Революції Гідності.

Національний музей Революції Гідності, який діє без власної будівлі, вже рік не може використовувати приміщення площею 87 м², віддані йому в оренду містом. Цю площу самозайняла й намагається відсудити "Київська міська організація ветеранів України", відома проросійською діяльністю та комуністичними поглядами своїх членів. Деякі ветерани АТО та громадські діячі роками протестують проти того, що згадані фіктивні "ветерани" отримують мільйони з українського держбюджету, на які видають проросійську літературу та підривають бойовий і патріотичний дух у час бойових дій.

Оскільки Євромайдан безпосередньо передував подіям у Криму й на Донбасі та багато майданівців стали учасниками антитерористичної операції, Національний музей Революції Гідності вважає своєю місією працювати із цією тематикою. Боротьба триває!

Запрошуємо відвідати наші заходи до п'ятої річниці Іловайських подій.

Відбудеться вечір спогадів про іловайські події за участі волонтерів і військових. Почутим і побаченим на власні очі ділитимуться: Влад Сорд – учасник іловайських подій, поет, співзасновник видавництва “Дім химер”, Анна Гвоздяр – волонтерка в київському шпиталі з початку війни; Денис Антипов – учасник бойових дій, філолог, науковець, громадський діяч, Яна Зінкевич – засновниця батальйону “Госпітальєри”, волонтерка, новообрана депутатка Верховної Ради.

Учасники знімального процесу покажуть ексклюзивні кадри включно з тими, які не ввійшли в кінцеву версію фільму, та опишуть роботу над картиною, що ґрунтується на подіях серпня 2014 року. Окрім професійних акторів, у кінострічці брали участь десятки бійців батальйону, які вижили в Іловайському котлі.

Учасник іловайських подій 2014 року Роман Зіненко представить нову книжку спогадів – "Війна, якої не було. Хроніка Іловайської трагедії". Обіцяє поділитися спогадами та роздумами. Також можна буде поставити запитання щодо його попереднього видання "Іловайський щоденник".  Автор – колишній морський піхотинець, доброволець батальйону "Дніпро-1". Обидва його видання ґрунтуються на спогадах сотні солдатів, офіцерів, інших учасників Іловайської трагедії, на результатах окремих журналістських досліджень, звітах тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, а також на вивченні відео- та фотоматеріалів, які стосуються боїв під Іловайськом. На сьогодні це дуже чітка інформація про Іловайський котел.

17 серпня Національний музей Революції Гідності спільно з Музеєм української діаспори відкривають виставку “Нью-Йорк – Іловайськ: Вибір”, присвячену Маркіяну Паславському – народженому у Нью-Йорку американському військовому та бізнесмену, який у 90-х роках переїхав до України, був учасником Революції Гідності й АТО. Помер під Іловайськом як доброволець батальйону “Донбас”. 

Улітку 2015 року Генеральна прокуратура оголосила Кусюка в розшук за підозрою в перешкоджанні проведенню мітингу та перевищенні службових повноважень. За словами начальника Управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури Сергія Горбатюка, Кусюк має громадянство Росії, а російська держава не видає своїх громадян за запитом інших країн. А вже влітку 2017 року під час заходів до Дня Росії в Москві місцеві ЗМІ зафіксували Кусюка.

Війна – час акумуляції сили народу. Вона породжує сплеск багатьох галузей, а не лишень військової промисловості. У вирішальний час усі наснажені патріотизмом прошарки суспільства долучаються на своєму рівні до всенародної справи, і далеко не останню роль у цьому відіграє мистецтво. Оспівуючи будні й перемоги свого війська, митці працюють на сьогодення та на майбутнє – підтримують бойовий дух і пишуть історію. Українську культуру також у різні віки збагачувала боротьба. Свідчення цьому – багатий пласт козацьких пісень, а впродовж минулого століття – стрілецьких і повстанських.